Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважаться, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
Коли порушуються права дитини?
- Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
- Коли її потреби ігноруються.
- Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
- Коли порушується недоторканість дитини.
- Коли дитину ізолюють.
- Коли дитину залякують.
- Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
- Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
- Коли її особисті речі не є недоторканими.
- Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
- Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Як реагує дитина на порушення її прав?
- Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)
- Її турбує особиста безпека і любов до неї.
- Вона часто буває в поганому настрої.
- Може втекти з дому.
- Може приймати наркотики або алкоголь.
- Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя)
Де я можу дізнатись про права своїх дітей? До кого звернутися?
Педагогічні працівники та практичний психолог гімназії
Служба у справах дітей Слобідського району
Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.
Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.
„Перші кроки”. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International. EastonStr. London.
Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
- Пам’ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
- Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
- Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
- Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
- Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
